Вчені показали, що екстремальний підйом рівня Каспійського моря на десятки метрів, що стався 18-13 тисяч років тому і отримав назву «Велика Хвалинська трансгресія», міг бути викликаний, всупереч існуючим гіпотезам, не таненням льодовика, а природними змінами палеоклімату. Виявилося, що через холодний клімат того періоду великі території, з яких збирали воду річки, що впадають в Каспій, були вкриті багаторічною мерзлотою. В результаті маси дощових та талих вод майже не вбиралися в мерзлі ґрунти та стікали в море, випаровування з поверхні якого було невеликим. Всі ці фактори призвели до підвищення рівня Каспію та збільшення площі моря більш ніж удвічі порівняно із сучасним. Отримані дані допоможуть уточнити уявлення про масштаб коливань рівня Каспійського моря за зміни клімату.
Каспійське море — найбільше у світі водоймище, яке безпосередньо не сполучається з океаном. Дослідження вказують на те, що рівень Каспійського моря за всю історію його існування сильно змінювався: різниця між мінімальним та максимальним значеннями сягала понад 100 метрів. Найвідоміше і наймасштабніше підвищення рівня моря – Хвалинська трансгресія – відбулося в період 18-13 тисяч років тому. Протягом цього часу рівень Каспійського моря тримався більш ніж на 50 метрів вище за сучасне. Вчені висували чимало гіпотез, які пояснювали причини Хвалинської трансгресії.
Більшість їх зводилося до пошуку відповіді питання: яке джерело величезного припливу води, необхідного настільки високого підйому древнього моря у холодному і порівняно сухому кліматі на той час? Багато вчених пояснювали це явище додатковим припливом води до Каспію, який виник, по-перше, внаслідок танення гігантського Скандинавського льодовика, а по-друге, з льодовикових озер з річками, які зараз не впадають у Каспій. Ще одним підтвердженням величезної водності стародавніх річок басейну Каспійського моря стали знайдені на Російській рівнині сліди колись існували русла, що у багато разів перевищують за розмірами сучасні річки.
Група палеогеографів та геоморфологів вивчила сліди стародавніх русел річок на Російській рівнині, які несли свої води до Каспію. Відібравши сотні зразків ґрунту та дослідивши їх на сучасному аналітичному устаткуванні, вчені показали, що вік цих русел становить 17,5–14 тисяч років, тобто збігається з періодом Хвалинської трансгресії. Розрахований обсяг водного стоку, що надходив у Каспійське море по цих величезних руслах, також виявився близьким до оцінок, отриманих під час моделювання.
«Виконані модельні розрахунки та результати палеогеографічного аналізу підтвердили гіпотезу про те, що підйом рівня стародавнього Каспію на десятки метрів вище сучасного міг статися в холодному і порівняно сухому кліматі 18-13 тисяч років тому, коли внесок талих льодовикових вод або вже був відсутній, оскільки льодовик розтанув , або був незначним. Незалежні оцінки, отримані трьома групами виконавців проекту, дали подібні величини: приплив води в Каспій був до півтора раза більший за сучасний, що забезпечувало підтримку такого високого рівня моря при невеликому випаровуванні з його поверхні. Така притока без льодовикового стоку пояснюється поширенням на Російській рівнині багаторічномерзлих порід», — розповідає керівник проекту, підтриманого грантом РНФ, Олександр Гельфан, доктор фізико-математичних наук, член-кореспондент РАН, головний науковий співробітник Інституту водних проблем РАН.
Надалі автори планують продовжити дослідження щодо реконструкції масштабних підйомів і падінь рівня Каспійського моря в інші епохи як відображення змін клімату.