Глобальний попит на енергетичне вугілля у світі зростатиме до 2030 р. і сягне 7,01 млрд т на рік. Про це розповів Роман Білоусов у дослідженні «Вугілля: найближче майбутнє» компанії Evenor Energy SA .
У дослідженні наголошується, що в базовому сценарії (збереження темпів зростання ВВП у країнах, що розвиваються, стагнація або відсутність зростання в розвинених і помірний рівень цін на енергоносії) до цього моменту попит на вугілля зросте на 3% до рівня 2021 р., або майже на 200 млн т на рік. Але до 2050 року тренд зміниться на протилежний: споживання знизиться на 38% до рівня 2021 року до 4,24 млрд т.
Визначальним для динаміки світового попиту на енерговугілля, за оцінкою аналітиків, буде його споживання у Китаї. Воно зростатиме до 2035 р., аж до завершення переходу країни на стадію розвиненої економіки. Після 2035 р. споживання промисловості КНР почне падати за збереження історичного тренду підвищення енергоефективності. Частка промисловості у структурі ВВП Китаю до 2050 р. знизиться з 33 до 24%. Таким чином, у Китаї спостерігатиметься найбільший спад споживання енерговугілля.
Глобальне споживання коксівного (металургійного) вугілля, навпаки, зростатиме протягом усього періоду за рахунок активного зростання попиту в Індії та інших країнах Азії, що розвиваються. До 2050 року воно досягне 1,1 млрд т (+18% до 2021 р.) у базовому сценарії. Сумарний попит на вугілля (енергетичне та коксівне) збільшиться на 3% до рівня 2021 р. до 7,9 млрд т, а до 2050 р. знизиться на 31% до 5,3 млрд т.
Ці оцінки перевершують прогнози Міжнародної енергетичної агенції (МЕА). У жовтні 2022 р. МЕА у доповіді World Energy Outlook очікувало, що світовий попит на вугілля до 2030 р. може знизитися до 5,15 млрд т, а до 2050 р. – до 3,8 млрд т.
У 2021 р., за оцінкою МЕА, споживання вугілля всіх видів у світі становило 5,6 млрд т, а за даними Evenor Energy SA, попит на енерговугілля склав 6,8 млрд т, на коксівний – 908 млн т. Роман Білоусов пояснює, що прогнози міжнародних агентств багато в чому мають «мотиваційний характер», а дослідження компанії ґрунтується на прогнозах щодо окремих країн та їх планах «щодо забезпечення енергопотреб, економічного зростання та досягнення соціальних цілей».
